Хай там як, а почуття гумору було і залишається невід’ємною частиною нашого внутрішнього світу. Крім того, воно є дуже діагностичним. У одних людей воно просто відсутнє – і тоді ми можемо говорити про сильне раціональне начало. А тому всі факти така людина сприймає прямолінійно і різноманітні метафори та гра слів для неї не є пріоритетними. Інші приховують за гумором власні негативні емоції. Тоді спрацьовує установка «Навіщо комусь мій негатив? Краще я зроблю так, щоб люди частіше посміхалися». Ще дехто намагається таким чином привернути до себе увагу, приховати свою зніяковілість та «влитися у компанію».